пʼятницю, 2 вересня 2016 р.

Виступ на педагогічних читаннях 16.06.2016

Використання інтерактивних методів навчання при формування ключових компетенцій учнів
Ключові компетенції – відносяться до загального змісту освіти. Для формування ключових компетенцій необхідно вибрати таку технологію навчання, при якій навчаються більшу частину часу працюють самостійно, вчяться планування, організації, самоконтролю і оцінкою своїх дій і діяльності в цілому.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, коли навчальний процес протікає таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожний вносить свій індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способам діяльності. Відбувається це в атмосфері доброзичливість і взаємної підтримки, що дозволяє учням не тільки отримувати нове знання, але й розвивати свої комунікативні вміння: вміння вислуховувати думку іншого, зважувати і оцінювати різні точки зору, брати участь у дискусії, виробляти спільне рішення. Значні і виховні можливості інтерактивних форм роботи. Вони сприяють встановленню емоційних контактів між учнями, привчають працювати в команді. Знімають нервове навантаження школярів між учнями, привчають працювати в команді, знімають нервове навантаження школярів, допомагаючи пережити почуття захищеності, взаєморозуміння і власної успішності.
Слово „інтерактив” утворено від слова «interact» (англ.), де «inter» – взаємний, «act» – діяти. «Інтерактивність» означає здатність взаємодіяти або знаходиться в режиме діалогу. Отже, інтерактивне навчання – це, насамперед, діалогове навчання. Діалог можливий і при традиційних методах навчання, але лише на лініях «вчитель – учень» або «вчитель – група учнів (аудиторія)». При інтерактивному навчанні діалог будується також на лініях «учень – учень» (робота в парах), «учень – група учнів» (робота в групах), «учень – аудиторія» або «група учнів – аудиторія» (презентація роботи в групах), «учень – компютер» і т.д.
Інтерактивне навчання вимагає використання спеціальних форм організації пізнавальної діяльності і ставить цілком конкретні і прогнозовані цілі, наприклад, створення комфортних умов навчання і включеність учнів у навчальний процес, що робить продуктивним сам процес навчання.
Порівняно з традиційним навчанням в інтерактивному навчанні змінюється взаємодія педагога і учнів: активність педагога поступається місцем активності учнів, а завданням педагога стає створення умов для ініціативи.
Інтерактивні форми і прийоми можна застосовувати на всіх етапах уроку, багато з них універсальні, добре підходить для вивчення матеріалу з багатьох предметів. Застосування інтерактивних форм навчання дозволяє учням здобувати знання, які не досягаються при традиційних методах навчання, вони самі роблять свій вибір, проявляється ініціативу. Інтерактивні технології створюють комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну можливість, що робити продуктивним сам процес навчання. Практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання.
Прикладом може служити використання такого прийому інтерактивного навчання, як «Очікування». Зазначений прийом можна застосувати на початку уроку, коли спільно з учнями визначаються дидактичні цілі уроку. На дошці висвічується напис «Очікування». Учням пропонується після повідомлення теми висловити свої очікування від заявленої теми. Спільна робота в режимі: викладач-учні на даному етапі контролюється так, щоб були сформульовані мети уроку. Учні висловлюють свої пропозиції з приводу того, що вини хочуть дізнатися, яким чином і для чого. Потім треба зробити запис на дошці очікування учнів від уроку і потім повідомити їм конкретні дидактичні цілі уроку, кажучи про те, що учнівську думку, їх бажання теж враховано при позначенні цілей. Аналізуючи «Очікування», можна:
·     дізнатися, які питання цікавлять учнів з теми уроку;
·     виявити первинне уявлення учня по темі;
·     отримати інформацію про здібності учнів, для того, щоб знати, які труднощі навчанні можна очікувати;
·     допомогти учням зрозуміти свою мотивацію;
·     відчути себе особистістю, бажання якої враховується;
·     порівняти досягнуті результати з «Очікуваннями»;
·     розділити з учнями відповідальність  за результат.
Учні при застосуванні а уроці цього елемента мають можливість рефлексувати з приводу того, що знають і думають.
Хороші результати дає робота в парах в групах, як на місцях, так і біля дошки, де ведений, більш «слабкий» учень відчуває підтримку товариша. Плюс цієї роботи полягає в тому, що всі учні мають можливість висловитися, обмінятися ідеями зі своїми напарником, а тільки потім показати це в своїх практичних роботах. Крім того, всі залучені в роботу. Прикладами такої роботи може створення буклетів, візитних карток, рекламних листівок і т. д.
Для перевірки обсягу та глибини знань з одночасно активною участю учнів у дискусійному обговоренні проблеми або питання дуже ефективним можна використовувати метод каруселі. Технологія проведення цього заходу полягає в розміщенні учнів у два кола (внутрішній і зовнішній), між представниками цих кіл і відбувається обговорення питань. Внутрішнє кільце – це сидять нерухомо учні, а зовнішнє – учні через кожні 30 секунд змінюються. Учні заздалегідь готують запитання, які вони записують на маленьких бумажечках (на звороті вказується ім’я). Під час роботи учні ставлять один одному запитання, і у разі правильної відповіді учень одержує від автора картку. При підведенні підсумків проводиться підрахунок зароблених карток і визначається переможець міні-ігри.
Коли потрібно вирішити складні проблеми колективно, застосовую роботу в малих групах. Існує кілька умов для ефективної організації такої роботи. Насамперед учні повинні володіти знаннями та вміннями для виконання завдання. Об’єднувати учнів потрібно в групи з трьох-п’яти осіб. Усі члени групи повинні добре бачити один одного. У кожній групі учень грає певну роль, яку йому вибирає викладач (спікер, секретар, посередник, доповідач). Кожна група повинна отримати одне конкретне завдання і чіткі інструкції по його виконанню. Обов’язковим є нагорода за групове зусилля, щоб закріпити цей метод роботи серед учнів. Ось приклади деяких конкретних методик роботи в малих групах. «Дерево рішень» - група ділиться на підгрупи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює питання й робить записи на своєму «дереві» (аркуш ватману), потім групи міняються місцями і дописують на деревах сусідів свої ідеї.
«Пошук інформації» - метод застосовується, якщо потрібно якось пожвавити сухий матеріал. Суть його в тому, що відбувається командний пошук інформації, що доповнює вже наявну з подальшими відповідями на запитання. Для груп розробляю питання, відповіді на які можна знайти в Інтернеті, роздавальному матеріалі. Визначаю час, протягом якого потрібно проаналізувати інформацію й знайти відповіді на питання.
Абсолютно нова якість ідея інтерактивного навчання набуває з використанням інтерактивних комп’ютерних технологій. Тут інтерактивність досягається за рахунок спеціальної організації навчальних комп’ютерних програм, а також використанням таких технічних засобів навчання, як мультимедійний засіб. На мій погляд, осмислення сучасного мультимедійного уроку має ту ж структуру, що і традиційний, використовує ті ж методи, але сьогодні з’явилася можливість використовувати на уроці динамічні інформаційні моделі, миттєву візуалізацію досліджуваного процесу, моделювання досліджувального явища. Спрямованість на оперативний зворотний зв'язок, можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії в інформаційному середовищі електронного дидактичного засобу навчання змінює дидактичні методи традиційного уроку. Сучасний мультимедійний урок – це проміжна ланка між традиційним уроком і відкритим. Інтерактивні елементи навчальних програм дозволяють перейти від пасивного до активного засвоєння, так як учні отримують можливість самостійно моделювати явища і процеси, сприймати інформацію не лінійно, з поверненням, при необхідності, до будь-якого фрагменту, з повторенням віртуального експерименту з тими ж або іншими початковими параметрами. Мультимедіа дозволяють збільшити час роботи на уроці учнів, інтенсифікувати її. Більш того, вони дозволяють змусити працювати кожного з них. Кожен зможе бачити, чути. Таким чином, рівень індивідуалізації навчання значно зростає. Але для цього урок має бути інтерактивним.
У своїй роботі використовую мультимедіа-продукт, який містить медіа-ілюстрації, тести і практичні завдання, відеофрагменти, анімації, інтерактивні тренажери.

Нова якість освіти визначається результативністю освітньої діяльності установи, колективу, кожного педагога і учня. У свою чергу під результативністю розуміється успішність випускника навчального закладу, готового бути конкурентноспроможним в мінливій ситуації в країні. Для цього недостатньо володіти певною сумою знань, умінь, навичок (стандарт). Вимагається володіння основними способами взаємодї зі світом і з самим собою, такими, як дослідження, проектування, організація, комунікація і рефлексія, що в сукупності з ЗУНами («знання», «уміння», «навички») становить компетентність випускника. Для досягнення такої якості освітніх послуг необхідно використання інтерактивних освітніх технологій, перехід на інтерактивне навчання.

вівторок, 1 березня 2016 р.

див. оновлену сторінку "профорієнтація"
http://linnikj.blogspot.com/p/blog-page_22.html

Круглий стіл "Впровадження мирного вирішення конфліктів, застосування медіації в навчальних закладах м. Харкова"

16 лютого відбулося засідання круглого столу "Впровадження мирного вирішення конфліктів, застосування медіації в навчальних закладах м. Харкова"

м. Харків, Комсомольське шоссе, 52, о 10:00



Гра "Зіпсований телефон"




Текст гри: "У березні в дитячому садку № 15, який знаходиться на перехресті вулиць Крупської та Шабаліна, сталася незвичайна подія: з раковини в приміщенні старшої групи виліз крокодил. Вася Сидоров, побачивши крокодила, взяв мольберт і почав малювати з натури. Федя Петров став відбирати крокодила, намагаючись засунути його в куртку Маші Селезньової. Папа Віри Коркіною, який прийшов в цей час за своєю донькою від 2-го шлюбу, з переляку забув взяти її додому і запізнився на власний шлюборозлучний процес, в результаті чого його майбутня 3 дружина виявилася без чоловіка, без прописки, а 1-а дружина - без аліментів. На крик прибігли співробітники ДНЗ. Хтось встиг зателефонувати 911. Але коли приїхала рятувальна команда, діти сиділи за столом і пили ароматний чай"

У кінці вийшло: "Из раковины вылез крокодил и на перекрестке встретил второго крокодила, они пошли в загз и закончилось все это брачным контрактом..."

вівторок, 9 лютого 2016 р.

Группа ОП-5-11/12 с 29 января 2016 находиться на производственной практике!!!!

Группа ОП-4-11/12, 12 февраля будет проходить защита диплома в 9:00 в 1-ом кабинете!!!

суботу, 9 січня 2016 р.

Моя тема виступу на нараді майстрів

 Методика проведення занять виробничого навчання
Виконала:
майстер в/н Ліннік Ю.О.
Урок виробничого навчання – організаційна форма, яка забезпечує розв’язання єдиного дидактичного завдання всією групою учнів у однакових навчально-виробничих умовах (навчально-виробничих майстернях, навчально-виробничих цехах).
Цілі виробничого навчання:
Навчальна мета передбачає:
- міцне засвоєння та усвідомлення обсягу загальнотехнічних та спеціальних знань, умінь, навичок за обраним фахом шляхом практичних її застосувань у виробничій діяльності;
- формування, закріплення і розвиток умінь та навичок планування і здійснення виробничого процесу;
- формування і розвиток умінь і навичок застосування знань для розв’язання навчально-виробничих завдань пошукового характеру;
- формування готовності до оволодіння сучасними технікою та технологією виробництва.
Розвивальна мета передбачає формування:
- раціонального мислення та творчості;
- пізнавальної активності та самостійності;
- уваги, спостережливості;
- критичного, аналітичного та логічного мислення;
- вміння та навички самовдосконалення в обраній професії;
- звички планувати та контролювати свою працю.
Методика виробничого навчання повинна відповідати закономірностям процесу здобуття учнями виробничо-технічних знань, вмінь та формувати в них технологічні інтереси, здібності і навички, виховувати правильне відношення до праці, повагу до колективу, дисциплінованості, організованості праці.
Кожний тип уроку виробничого навчання має свою структуру. Під структурою уроку розуміють певну послідовність кроків, етапів діяльності майстра та учнів, спрямованих на виконання навчально-виробничих завдань уроку. Сукупність структурних елементів орієнтована на досягнення основної мети уроку в цілому, проте, кожний елемент уроку має свою будову і зміст, які визначаються пізнавальними, навчально-виробничими завданнями на кожному його етапі. В уроках виробничого навчання розрізняють зовнішню і дидактичну структуру. Зовнішня структура охоплює вступний інструктаж; основну частину – вправи (самостійну роботу) учнів і поточне інструктування їх майстром; заключний інструктаж. Дидактична структура містить цільову установку на заняття; актуалізацію знань і досвіду учнів; формування орієнтовної основи дій учнів і відпрацювання нових способів дій; застосування освоєних засобів дій; підбиття підсумків.
Зовнішня і дидактична структура пов’язані між собою як ціле та частина. Кожний елемент дидактичної структури заняття треба розглядати з позиції діяльності майстра і учнів.
Урок виробничого навчання з вивчення теми припускає тривалість 6 годин. Урок виробничого навчання розподіляють: на організаційний момент відводять до 5 хв., (Вітання, перевірка наявності учнів), вступний інструктаж від 25хв. до 50 хв., (повідомлення нової теми, повторення попередньої теми, виклад нового матеріалу, демонстрація практичного виконання, закріплення нового матеріалу), самостійну роботу учня та поточний інструктаж 5 годин (перевірка організації робочого місця, перевірка правильності виконання прийомів, самостійна робота учнів при виконані завдання за комп’ютером), збереження своєї роботи та вимкнення комп’ютера 5 хв. і заключний інструктаж 10 хв. Протягом уроку існують перерви, які розподіляються через кожну годину протягом 10 хв.
У ході уроку застосовуються такі методи навчання: словесні (бесіда, пояснення, робота з технічною документацією); наочно-демонстраційні (особистий показ майстром трудових дій, демонстрація наочних посібників); практичні методи (комплексні навчально-виробничі роботи). Ці методи дозволять майстру з'ясувати рівень необхідних знань; чітко і ясно викласти тему уроку; показати правильність виконання трудових прийомів, наочно показати, що саме повинно вийти в результаті виконання завдання; забезпечувати засвоєння учнями характерних поєднань операцій і складних прийомів, вдосконалення набутих швидкісних навичок і навичок точності, і умінь.
Урок проводиться одним майстром, а саме майстром, закріпленим за навчальною групою. При цьому майстер є вчителем професії, вихователем учнів, організатором життєдіяльності учнівського колективу групи. Це в свою чергу сприяє встановленню поважних, довірчих відносин між майстром та учнями, а отже збільшує продуктивність праці і підвищує успішність учнів.
Вступний інструктаж.
Під час проведення вступного інструктажу буде проводиться повторення раніше вивченого матеріалу у формі усної бесіди. Це допоможе з'ясувати рівень знань учнів і провести їх корегування, конкретизацію, поглиблення. Кільком учням роздаються картки-завдання. Поєднання цих двох методів дозволить опитати більшу кількість учнів.
Виклад нового матеріалу здійснюється методом бесіди з елементами пояснення і використанням показу майстром окремих трудових прийомів.
У процесі бесіди ефективно виявляються і використовуються знання і досвід учнів, повніше контролюється процес засвоєння матеріалу; знання отримані учням у ході бесіди більш глибокі та міцні.
Для викладення питань, з якими учні не знайомі буде використовуватися пояснення.
Показ трудових прийомів майстром обов'язковий для засвоєння учнями техніки виконання роботи. Цей метод виробничого навчання створює у свідомості учнів точний і чіткий зоровий образ трудової дії, яку вони згодом намагаються наслідувати.
Ступінь оволодіння нового матеріалу учнями перевіряється методом усного опитування, а також правильністю відтворення, показаних майстром, трудових прийомів.
Протягом самостійної роботи учнів майстер робить обходи робочих місць, цілями яких є:
1 перевірка правильної організації робочих місць;
2 спостереження за відстаючими учнями і проведення індивідуального інструктажу;
3 перевірка правильності виконання трудових прийомів і їх послідовності;
4 перевірка правильності проведення самоконтролю;
5 простежити за дотриманням правил техніки безпеки;
6 виявлення типових помилок та проведення групового поточного інструктажу.
Заключний інструктаж - включає підведення підсумків по уроку та видачу домашнього завдання.
Підведення підсумків містить виставлення оцінок, розбір кращих зразків робіт і аналіз суттєвих помилок.
До оцінювання робіт краще залучити самих учнів, таким чином підвищуючи навчально-виховну ефективність оцінки. Під час перевірки учні не тільки дізнаються, чому вони навчилися, що ще не засвоїли, які допустили помилки, а й вчаться самі оцінювати свої вміння та знання.
У ході заключного інструктажу необхідно спільно з учнями проаналізувати допущені помилки, з'ясувати причини їх вчинення та розібрати способи усунення. Так само важливо загострити увагу на кращих роботах, розібрати яким чином досягти успіху.
Домашнє завдання учнів полягає в необхідності складання технологічних карт на виконання своєї роботи. Це дозволить закріпити теоретичні знання учнів з даної теми.

середу, 6 січня 2016 р.

Група ОП-4-11/12 з 30 грудня на виробничій практиці

Розклад занять




Розклад занять для групи ОП-5-11/12



ОП-5-11/12
каб.
Викладач

Понеділок
1.               

1

2.               

2

3.               
виробниче навчання
3
майстер в/н
4.               

4

5.               

5

6.               

6


Вівторок
1.               
основи галузевої економіки
42
Тарабаренко Л.Ю.
2.               
основи галузевої економіки
42
Тарабаренко Л.Ю.
3.               
основи правових знань
24/2
Замула О.В.
4.               
основи правових знань
24/2
Замула О.В.
5.               
фізична культура
сп.зал
Станкевич Є.О.
6.               
фізична культура
сп.зал
Станкевич Є.О.
7.              
охорона праці
41
Костоглодов В.М.

Середа
1.               

1

2.               

2

3.               
Виробниче навчання
3
майстер в/н
4.               

4

5.               

5

6.               

6

Четвер
1.               

1

2.               

2

3.               
виробниче навчання
3
майстер в/н
4.               

4

5.               

5

6.                

6

П’ятниця
1.               
основи галузевої економіки
42
Тарабаренко Л.Ю.
2.               
основи галузевої економіки
42
Тарабаренко Л.Ю.
3.               
основи правових знань
24/2
Замула О.В.
4.               
основи правових знань
24/2
Замула О.В.
5.               
ТКОІ
33/2
Подвойська Л.М.
6.               
ТКОІ
33/2
Подвойська Л.М.
7.               
ТКОІ
33/2
Подвойська Л.М.